Ruslan Eslyuk (esluk) wrote,
Ruslan Eslyuk
esluk

НАВІЩО НАМ НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ: продолжение

Социальная психология, общество. Продолжение работы "Навіщо нам национальна ідея":

5. Про стратегію реалізації національної ідеї України

     Чи є в Україні можливості для того, щоб вирватись із пастки бідності на орбіту успішного розвитку і досягти цілей, передбачених національною ідеєю? Такі можливості у нас є. Україна має потужний потенціал, достатній для того, щоб стати країною-лідером прикладу.

    Перш за все мова йде про наші сильні характеристики. Україна – найбільша за площею країна у центрі Європи, займає вигідне економіко – географічне і геополітичне положення, має гарні кліматичні умови (чотирьохсезонний клімат), багаті природні ресурси, людський капітал.

    Україна володіє значним промисловим потенціалом, в складі якого такі галузі як металургія, паливно – енергетичний комплекс, машинобудування і металообробка, харчова, хімічна і нафтохімічна, ВПК, тощо. Україна – велика європейська сільськогосподарська держава, яка має сприятливі кліматичні умови для інтенсивного розвитку АПК, випуску багатьох видів високоякісної рослинницької і тваринницької продукції.

    В країні функціонує освітня галузь (реформується наразі), а в науці ситуація погіршується. Нам необхідно «розвинути ряд нових сильних характеристик. Зокрема, дуже важливо є збереження високого людського потенціалу і виведення його на якісно новий рівень. Йдеться також про відновлення інфраструктури, налагодження високотехнологічного виробництва, посилення ролі і розвиток якісних суспільних характеристик». [7]

    В той же час необхідно зробити все можливе, щоб нівелювати наші послаблюючі чинники – макроекономічна нестабільність, високий рівень інфляції, корупції, низький рівень ВВП та повільне його зростання, відсутність ефективної системної стратегії дій, тощо.

    Необхідно також забезпечити ефективну керованість на всіх щаблях влади, підвищити рівень професіоналізму кадрів за рахунок активної кадрової політики.

    Сильні характеристики України, наші «вузькі місця», реальний стан справ в економіці і суспільстві слід врахувати в чіткій, системній, покроковій і поетапній стратегії реалізації національної ідеї. Ця стратегія буде базуватись на використанні останніх досягнень НТП: вітчизняних і зарубіжних сучасних технологій, устаткування та європейських принципів організації суспільства.

    Перехід на новий рівень науково-технічного розвитку потребує посилення інноваційної діяльності. Ключовими словами нової стратегії будуть «інновації, конкурентноспроможність, прискорення». В стратегії оновлення держави одним з пріоритетів повинно стати реформування існуючих та формування нових інституційних засад, необхідних для швидкого розвитку.

    Прискорити розвиток України потрібно за рахунок інноваційного стрибка в майбутнє. В Україні повинен запрацювати потужний інноваційний конвеєр, щоб забезпечити високий рівень інноваційності в усіх сферах життя. Інновації будуть використовуватись у всіх сферах людської діяльності, «перетворюючи будь-яку діяльність  на інноваційну»[8].

    Світовий досвід свідчить [8], що в основі інноваційного стрибка лежать доволі прості і не дуже затратні рішення. «Головний чинник успіху – систематичність і безперервність кроків по стимулюванню інновацій» [8]. Щоб інноваційний конвеєр працював надійно, потрібне відповідне організаційне, законодавче, фінансове забезпечення. Слід подбати про умови для підготовки і збереження високоякісних науково-технічних працівників і спеціалістів всіх інших сфер діяльності.

    Необхідно «розвивати людський капітал, який стане базовою перевагою та головною сильною характеристикою, наріжним каменем нації»[7].«Якщо буде поставлено за пріоритетну мету виховання конкурентоспроможного у світі молодого покоління українських політиків, вчених і дипломатів, Україна матиме успіх у першій половині ХХІ століття. Належним чином сплановане стратегічне застосування знань, розвиток науки і технологій забезпечуть покоління українців, які зможуть вивести країну на передові позиції серед країн Центральної та Східної Європи»[7].

    Розвиток економіки буде базуватись на інвестиційно-інноваційній моделі. Мета – індустріалізація (цифрові технології, робототехніка, тощо).Масштабне використання інноваційних проектів в усіх галузях економіки перетворить виробництво у високотехнологічне.

    Масштабність і високий рівень цієї роботи потребує відповідного інтелектуального потенціалу кадрів, їх високої кваліфікації.

    При формуванні стратегії розвитку промисловості та нової промислової політики необхідно спершу провести «якісну діагностику в різних секторах промисловості і порівняльний аналіз з конкурентами, визначити цілі і пріоритети розвитку, а також необхідні обсяги фінансування, врахувати наявні ресурси.

    Зазначають [10], що від вибору пріоритетів стратегії розвитку промисловості залежить чи буде Україна суб'єктом світової економіки, або їй відведена роль об'єкта чи навіть предмета».

    «Щоб не помилитись в цьому виборі важливо врахувати базові умови, які можуть стати як каталізатором, так і бар'єром на шляху її реалізації». Наприклад, «обмежені ресурси та слабкий потенціал для розвитку (рівень доходу нижче середнього – 2640 дол. В 2015 році, в Польші – 13340 дол.)» [10].

    Додана вартість переробної промисловості України впала до 14% ВВП в 2015

році, в той час як в 1992 році – 44%. Знизилась продуктивність праці, залишається на високому рівні енергомісткість виробництва. Втрачено значну частину кадрового потенціалу. Інвестиції в основний капітал, які характеризують здатність країни до розвитку, знаходяться на дуже низькому рівні.

    В таких умовах при розробці стратегії розвитку необхідно вибрати реалістичні пріоритети, враховуючи доступні внутрішні і зовнішні ресурси.

     Одне з найважливіших питань економічної політики – зміна галузевої структури на користь виробництв кінцевої продукції з високою доданою вартістю. Необхідно вбудовувати вітчизняні підприємства в ланцюжок доданої вартості, створювати замкнуті виробничі і економічні цикли. Переконливий приклад з деревообробки підтверджує переваги такого підходу. Додана вартість 1мᵌ фанерної сировини при експорті становить 16 доларів США, в кубометрі шпону 29 доларів США, а в кубометрі фанери – 108 доларів США.

       «В таких ланцюжках переробки і розгортається додана вартість, а з нею і вся економіка, що створює багатство народу» [9].

    Переробна промисловість України була ослаблена тривалим процесом деіндустріалізації, відтоку капіталу, кращих працівників. Тепер «новий індустріальний перехід або розвиток переробної промисловості – ключове питання економічної стратегії» [9].

     Вдосконалення галузевої структури, застосування сучасних технологій (цифрових, біотехнологій, тощо), нових форм організацій виробництва, перехід на більш високих технологічний рівень операцій дадуть можливість успішно вирішувати проблеми, що постають перед економікою країни. Одна з першочергових проблем – низький рівень та низькі темпи зростання нашого ВВП. «За прогнозами Світового банку в 2017 році наш ВВП збільшиться на 3,5%, а за два наступні буде зростати на 4% на рік»[5].Це недостатньо навіть для подолання бідності в країні.

   Світовий досвід свідчить, що ефективно боротись з бідністю можна, якщо ВВП країни буде збільшуватись як мінімум на 5 -6 % щороку. Нам потрібне стійке економічне зростання, щоб в короткостроковій перспективі підвищити ВВП.

    Для збільшення темпів нашого зростання необхідно змінити структуру українського експорту. Наразі понад 60%нашого експорту має низький рівень доданої вартості, а 30% експорту повністю залежить від кон'юнктури на світових ринках сировини» [5].

    В структурі нашого експорту на проміжні товари припадає 44%, тоді як Німеччині – 19%, в Польші – 17,5% [10]. Необхідно підвищити в структурі експорту частку готової продукції переважно наукомістких галузей машинобудування, хімічної та нафтохімічної, авіабудівної галузей.

    Завдяки вигідному географічному і геополітичному положенню Україна може надавати значний обсяг послуг: транспортних, туристичних, санітарно-курортних. В структурі нашого експорту послуг провідне місце займають транспортні послуги. Мається на увазі здійснення масових транзитних перевезень вантажів інших країн автотранспортом. Послуги надає наш морський флот. Унікальною пропозицією України є новий сектор авіаперевезень нестандартних великогабаритних і надважких вантажів літаком АН-124 «Руслан» та АН-225 «Мрія».

Значний обсяг транспортних послуг надає трубопровідний транспорт, здійснюючи транзит природного газу, аміаку, тощо. Нарощування обсягів транспортних послуг потребує як відновлення існуючої інфраструктури, так і інших заходів по підвищенню її ефективності.

Перспективним є використання можливостей для торгівлі послугами, зокрема за рахунок створення транспортних кордонів між портами Чорного і Балтійського морів, а також так званого «Шовкового шляху».

Україна може відновити славу морської держави за рахунок створення (відновлення) торгового, пасажирського та риболовного флотів. Також треба ширше використовувати великі можливості надання туристичних і санітарно-курортних послуг іноземним громадянам.

Займаючи вигідне географічне положення, унікальну по своєму геоекономічному значенню територію, маючи сприятливі кліматичні умови (чотирьохсезонний клімат, плюс чорноземи), Україна наразі виробляє значні обсяги сільськогосподарської продукції. Наш АПК – це високорентабельні виробництва. «Співвідношення доданої вартості його продукції до ВВП країни сягає 14%. Це навіть занадто, бо в ЄС всього 1,6%, в США – 1,3%, в Польші – 2,6%» [10].

Враховуючи сучасні виклики та прогнози на перспективу (зміна клімату, дефіцит води, тощо) в стратегії розвитку необхідно передбачити заходи з підвищення ефективності землекористування (ощадливе використання орних земель, сучасні ефективні технології і обладнання, добрива і заходи захисту рослин, тощо), з підвищення потенціалу виробництв для переробки і збереження продукції.

Реалізація цих заходів сприятиме підвищенню ефективності економіки, створенню нових робочих місць, збільшення обсягів виробництва і реалізації високоякісної продукції АПК на внутрішньому і зовнішньому ринках. Подальший інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва дозволить зберегти лідируючі позиції в світі з експорту продовольства, забезпечити потреби великої кількості населення Землі. Це буде ще одна унікальна пропозиція України світу, її вклад в світовий розподіл праці.

    А наш АПК поряд з ВПК, машинобудуванням, суднобудуванням, авіапромисловістю, транспортом як пріоритетними «локомотивами розвитку» спрямують економіку на шлях зростання.

    В центрі уваги нової держави буде людина з її інтересами і проблемами.

    В оновленій державі будуть створені комфортні умови для праці, навчання, відпочинку, творчості, всебічного розвитку особистості. Державною ідеологією буде ідеологія персоналізму [11].

    Втілення в життя нашої національної ідеї та її стратегії перетворить Україну в зразкову державу, державу-лідера прикладу, одну з найпривабливіших держав на планеті. Україна займе чільне місце в світі, стане суб'єктом європейської світової політики.

         Післямова

    Запропонована в даній роботі національна ідея України «До середини ХХІ століття перетворити Україну на державу - регіонального лідера, одну з найпривабливіших на планеті держав, в якій створені всі умови для заможного, щасливого життя всім її громадянам» має всі ознаки особливої суспільної ідеї, бо вона:

1. Започаткує рух України та її народу в успішне майбутнє, відкриваючи перспективу існування і розвитку цієї держави. Такій державі будуть довіряти українці, з нею пов'язуватимуть свої життєві плани.

2. Містить амбітну ціль – оновлення життя в українському суспільстві, перетворення України в зразкову державу-лідера прикладу.

3. Справить сильний позитивний вплив на свідомість кожного українця, на моральний стан нашого суспільства, будучи по суті своїй відображенням  сподівання, мрії, бажання і надій на щасливе життя в своїй омріяній справедливій державі; тому об'єднає і згуртує людей, надихне їх, генеруючи потужну колективну енергію. «Бо велике бажання дає ту потужну й невпинну колективну енергію, яка згодом втілюється в результат» [12].

    Так і буде. Український формат намірів, сподівань, можливостей і здатності – національна ідея України та її стратегія, як вектор-інтегратор, що акумулює велику мету, бажання народу жити щасливо в оновленій державі, його колективну енергію, кадровий потенціал, можливості економіки, досягнення науки і техніки, природні, фінансові ресурси виведе Україну на шлях успішного розвитку та звершення великої Спільної Української Справи.

    Національна ідея України і стратегія її реалізації – це дві нероздільні складові вектора-інтегратора і дороговказу, вірного і надійного дороговказу державі Україна та її народові на шляху до омріяної мети.

    Накреслить  цей дороговказ команда реформаторів – представників справжньої української еліти – «мізків нації».

    Інформація про цю національну ідею та її стратегію буде оприлюднена. Буде проведено (в установленому порядку) обговорення проектів, внесено зміни і доповнення (при необхідності). Верховна Рада України розгляне і затвердить національну ідею України і стратегію її реалізації.

    Дорогі співвітчизники! Єднаймося навколо нашої Великої Спільної Української Справи!

Література

1. Грицик Ю. А Україна нам навіщо? /Грицик Ю.// Експрес.-2016 - №2(8603).–

   С.4.

2. Філіпчук В. Яке майбутнє чекає Україну? / Філіпчук В.//Дзеркало тижня. - 

   2013. -  №32. – С.5.

3. Сколотяний Ю. Анатолій Гальчинський: «Глобальна перспектива – не

   багатополярний , а аполярний світ» / Сколотяний Ю. //  Дзеркало тижня.

   Україна. – 2017. - №4. – С.13.          

4. Карпець О. The Great Transformation. Shaping New Models/ Карпець О.//

   Свобода. -2012. - №4.

5. Ясинчук Л. Наш нещасливий ВВП / Ясинчук Л.// Експрес.-2018.-25 січня.-

   С.13

6. Ясинчук Л. Мінус 25 тисяч / Ясинчук Л.// Експрес.-2018.-25 січня.- С.18

7. Згуровський М. Болісне одужання через кризу. / Згуровський М.// Дзеркало

   тижня. -   2008.- №47(726).

8. Семиноженко В. Чи можливий в Україні інноваційний стрибок?/

   Семиноженко В. //  Дзеркало тижня. - 2013. -  №17. – 18.05-24.05. – С.13.

9. Власюк В. Домашнє завдання з переробки / Власюк В. //  Дзеркало тижня.

   Україна. – 2017. - №4. – С.10.  

10. Гіршфельд А. Створення стратегії розвитку промисловості – живий

    процес /Гіршфельд А. // Дзеркало тижня. Україна. - 2017. -  №4. – С.7.

11. Фурман А. В поисках новой государственной идеологии / А. Фурман,    

    В.Сабадуха, М. Давыдов // ZN. UA. - №5(151) – 14.02-21.02.- С.7

12. Тимошенко Ю. Дорогі українці /   Тимошенко Ю. // Київське слово. – 2018.-

      Грудень. – С.2

Березень 2020 р., м. Київ

Часть первая: здесь

Tags: развитие Украины, социальная психология, стратегии развития Украины
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments